Хтось із знаменитостей сказав: "Покликання митця - посилати світло в глибини людського серця".І в цьому у черговий раз змогли переконатися гості, які відвідали Галерею народної творчості у Василівці. Чотири роки тому начальник КП "Василівка-Градпроект", художниця і творча особистість Ніна Рєчка заснувала цей маленький осередок культури, який нині зібрав у собі різні напрямки мистецтва.

Сама ж Ніна Опанасівна вже багато років пише картини. Милуючись її роботами, відчуваєш ту безтурботну простоту, яку може сприйняти і насолодитися кожен. В них розкривається особливий світ натхненності і глибини почуттів. Від них віє літом, теплом, любов'ю ... Можливо тому, що на багатьох зображені букети квітів, а може через те, що вони не просто яскраві, а різнокольорові, як веселка, як насичений барвами літній день, на який не можна дивитися без посмішки.

Традиційно в річницю відкриття, в галереї збираються друзі, однодумці художниці і просто творчо обдаровані люди, ті, хто небайдужий до світу мистецтва. Цього разу у виставковій вітальні зустрілися поети міського об'єднання "Ліра", місцеві автори і виконавці пісень, колеги Ніни Опанасівни - архітектори із Запоріжжя, а також представники міської інтелігенції. Кожен з них вже не раз бував у галереї і тепер мимоволі відзначав, що робіт стало куди більше і приміщення просто-таки "просить" про розширення.

Тут зібрані роботи на будь-який смак. Крім яскравих, часом неординарних картин Ніни Опанасівни, виставкові полиці рясніють розмаїттям сувенірів, гончарних виробів, біжутерією ручної роботи, вишивками та іншими декоративно-ужитковими шедеврами майстрів Василівського району. Галерея просто знахідка для гостей міста. Адже тут можна придбати на згадку роботи із зображенням головної родзинки і архітектурної перлини Василівки - замку Попова. Але головне те, що господиня галереї прагне будь що підтримати талановитих людей хоча б тим, що надає їм можливість продемонструвати свою майстерність на широкий загал і отримати оцінку прихильників народної творчості.

— Я щиро радію, що є така галерея, — говорить Ніна Опанасівна. — І хоча бувають дні, коли відвідувачів немає зовсім, і думаєш: навіщо все це, кому це потрібно? .. Я не втрачаю надії. Адже на зміну таким дням приходять інші, коли людина, милуючись роботами, буквально вбирає їх енергетику, а йдучи з галереї говорить: "Як змінився настрій! Навіть головний біль пройшов!" Саме тут, у галереї народної творчості, часто запалюються нові творчі вогники. Люди заходять подивитися на чиїсь роботи, а потім і самі намагаються щось створювати своїми руками, долучають до творчості дітей.

Народна творчість, живопис, поезія - це те, про що мироточить наша душа, - продовжує художниця. — Будь-який твір — вірш, пісня чи картина, народжується несподівано, під впливом емоцій чи подій. І в кожній з робіт живе частинка серця автора, його радість і переживання. Тому сьогодні, як і сотні років тому, Пушкінська фраза: "Я жить хочу, чтоб мыслить и страдать ..." залишається актуальною для кожної творчої особистості. Адже поки б'ється людське серце, воно буде прагнути передавати свої почуття через призму мистецтва.

Думку продовжив і присутній у галереї  Володимир Грачов:

- Сьогоднішня зустріч символічна, адже ми з вами зібралися в особливий, знаменний день - день народження радянського поета і автора-виконавця пісень Володимира Висоцького. І, напевно, це невипадково. Можливо, через багато років ми з гордістю будемо згадувати ці хвилини спілкування з нашими Василівського митцями. І дай Боже їм досягти визнання їхнього безумовного таланту та прихильності долі. Що стосується Ніни Опанасівни, то вона заслуговує особливих слів подяки за цей маленький осередок культури, який дарує не тільки можливість спілкування, а ще й стимулює інших до проведення подібних заходів в більш широкому форматі. Завдяки нашим поетам, ми вже маємо досвід проведення поетичних фестивалів, що пройшли на території замку Попова, організації творчих вечорів, виставок, які, до речі, активно підтримувала і районна влада. Сподіваюся, такі події стануть для нашого міста традиційними і перетворять Василівку на справжній центр культури і творчості Запорізького краю.

Вечір проходив дуже жваво і цікаво. Адже гості, що прийшли в галерею, дарували цього дня творчі сюрпризи. Поети невпинно читали вірші.Співаки та музиканти співали пісні, а хтось просто прийшов сказати "спасибі" за майстерність і за можливість доторкнутися до прекрасного. Найцікавіше те, що деяких з гостей можна було упізнати на полотнах Ніни Опанасівни. Своє захоплення їхнім талантом художниця передала барвисто і яскраво.

Це свято в галереї народної творчості для Ніни Опанасівни стало підсумком ще одного її творчого року життя. Яким він? Важким, але разом з тим плідним. Що стосується архітектурно-проектної діяльності, то тут народилося і втілилося чимало нових проектів, спрямованих на розвиток і благоустрій рідного міста. До речі, завдяки її професійними якостями, а також безмежному прагненню допомагати нужденним, підтримати православні святині, Ніна Опанасівна заслужила особливу нагороду від архімандрита Єлисея - орден святого рівноапостольного великого князя Володимира "1020-років хрещення Київської Русі". І, звичайно ж, у 2012-му народилося багато цікавих нових картин, а разом з ними і нових напрямків у творчості художниці. У минулому році Ніна Рєчка також стала учасницею міської виставки, присвяченої діяльності Параджанова, і дві її картини були відібрані для конкурсу "Портрети Параджанова" в Києві. Всі ці перемоги і досягнення ще одне яскраве свідчення того, що для людини з талантом і любов'ю до праці не існує жодних перешкод.

Світлана Лобач